Уряд Німеччини відхиляє скорочення допомоги для українських біженців

Федеральний уряд вирішив не скорочувати державну підтримку для українських біженців війни. Підтримку в цьому отримали від партії Зелених. Прессекретар уряду Штеффен Гебештрайт заявив, що немає планів надавати українським біженцям допомогу згідно з законом про допомогу шукачам притулку замість так званих громадянських грошей. Речник Міністерства праці підкреслив також швидшу інтеграцію біженців у ринок праці завдяки компетенції центрів зайнятості. Генеральний секретар СвДП Біжан Джір-Сарай заявив газеті "Bild", що новоприбулі військові біженці з України не повинні отримувати громадянські гроші, а повинні підпадати під дію закону про допомогу шукачам притулку. Подібні вимоги надійшли від ХДС та фракції СвДП у Бундестазі. Міністр внутрішніх справ Бранденбургу Міхаель Штюбген (ХДС) також поставив під сумнів виплату громадянських грошей українським біженцям, назвавши це перешкодою для працевлаштування. Глава партії Зелених Омід Нуріпур заперечив ці пропозиції та назвав їх "неефективними". На його думку, важливо прискорити інтеграцію біженців у ринок праці за допомогою так званого "трудового турбо". Він підкреслив, що перехід на допомогу шукачам притулку є контрпродуктивним, оскільки ці правила ускладнюють доступ до ринку праці. Нуріпур визнав, що Німеччина у міжнародному порівнянні демонструє гірші показники зайнятості, але не пов'язав це з громадянськими грошима. З червня 2022 року українські біженці в Німеччині отримують базову фінансову підтримку, після того як у перші місяці війни вони отримували лише допомогу згідно з законом про допомогу шукачам притулку. Це правило діє також в інших країнах ЄС згідно з так званою Директивою про масовий наплив, яка звільняє біженців від подання заяв на притулок. Речник Міністерства внутрішніх справ Максиміліан Калл зазначив, що міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер (СДПН) привітала повторне продовження цієї директиви, але закликала до справедливішого розподілу біженців у Європі. У березні 2024 року за даними Агентства з праці, 185 000 українських громадян мали соціально-страхові роботи, що на 127 000 більше порівняно з початком війни. Крім того, 47 000 українських громадян були зайняті на неповний робочий день, що на 39 000 більше, ніж до війни. Багато з них чекають на місця для догляду за дітьми або відвідують мовні курси.