Нестача води як глобальний ризик – звіт ООН попереджає про зростання конфліктності

Організація ООН з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) б'є на сполох: нестача води у світі може призвести до збільшення конфліктів. Цей сценарій окреслила генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле в рамках свого щорічного звіту про воду. Її чітке повідомлення: для збереження миру необхідно не лише захистити водні ресурси, але й поглибити регіональну та глобальну співпрацю. Приблизно 50 відсотків світового населення щонайменше сезонно зазнають дефіциту води, а більше двох мільярдів людей відчувають брак чистої питної води, в той час як близько 3,5 мільярдів мусять обходитися без належної санітарної інфраструктури. Хоча населення світу постійно зростає, відношення між зростанням та потребою у воді, за даними ЮНЕСКО, не є прямим — зниження споживання спостерігається саме в регіонах із швидким приростом населення. Щорічно споживання прісної води зростає на один відсоток, причому збільшення пов'язане не тільки з сільськогосподарським сектором, який використовує 70 відсотків води. Промисловість із 20 відсотками та приватні домогосподарства із 10 відсотками також сприяють підвищеному попиту на воду. Змінені харчові звички виступають одним із каталізаторів цього тренду. ЮНЕСКО також звертає увагу на соціальний аспект: жінки та дівчата особливо страждають від нестачі води, оскільки часто у сільських місцевостях саме їм доручається трудомістке забезпечення водою, що йде на шкоду їхнім освітнім можливостям. Також нестача води може сприяти міграційним рухам. ЮНЕСКО у своєму звіті також наголошує, що саме найбідніші та найслабші верстви населення найбільше ризикують через нестачу води. Хоча вода поки що не розглядається як первинна причина конфліктів, вона, однак, може загострювати сутички – як, наприклад, у Сахельській зоні, де масові осушення призвели до напруженості через доступ до води та землі. За даними ЮНЕСКО, більш тісна співпраця та спільне управління водними ресурсами, підтримуване Водною конвенцією 1992 року, можуть служити інструментами миру. З 2016 року конвенція відкрита для усіх країн, що призвело до зростання кількості її учасників – з 41 до 52 країн, при цьому ще близько 30 країн знаходяться в процесі приєднання. Соня Кёппель, керівник секретаріату Конвенції ООН з питань води, як позитивний приклад згадує регіон Сави після війни та схожі співпраці, що перетинають кордони країн. Однак сучасні політичні конфлікти, наприклад між Білоруссю та Литвою, перешкоджають подальшому прогресу. У світі 153 країни ділять річки чи озера зі своїми сусідами, але лише 24 уклали комплексні угоди по всім водоймам на своїй території – Німеччина є однією з них.