Інфляція в Туреччині у березні досягла нового річного максимуму та зросла до середнього рівня 68,5 відсотка у річному вимірі. Незважаючи на драстичні заходи турецького центрального банку, який підняв базову процентну ставку до 50 відсотків у останні місяці, тренд зростання споживчих цін триває. Особливо постраждали сектори освіти, гастрономії, охорони здоров'я, транспорту та харчових продуктів. Такий розвиток подій також сприяв поразці партії Президента Реджепа Тайїпа Ердогана AKP на останніх місцевих виборах, де опозиція змогла здобути перемоги у багатьох великих містах, включаючи Стамбул.

Центральний банк Туреччини несподівано посилив грошову політику у відповідь на високу інфляцію, піднявши облікову ставку в березні з 45 до 50 відсотків. Це рішення було обґрунтоване погіршенням прогнозів інфляції. Банк заявив, що він продовжить дотримуватися цієї рестриктивної політики, доки не буде очевидне значне та стійке зниження базової інфляції. Крім того, мають знизитися інфляційні очікування. Економісти прогнозують, що інфляційний показник до кінця року може знизитися до майже 44 відсотків.

Знецінення турецької ліри у минулі роки вважається однією з основних причин високої інфляції. Імпорт, який оплачується на світових ринках у іноземній валюті, подорожчає через слабку ліру. Підвищення керівних процентних ставок як засобу боротьби з інфляцією та зміцнення валюти також практикується іншими центральними банками, однак на значно нижчому рівні.