Майбутнє штучного інтелекту досягло нового виміру. В азійських технологічних центрах намічається чітка тенденція: наступна хвиля розвитку ШІ залишає суто цифровий простір і проникає у фізичний світ. Азійські технологічні гіганти, такі як Nvidia, Sony і Fujitsu, очолюють цю зміну – і наслідки можуть бути революційними.

«Наступна хвиля ШІ — це фізичний ШІ», — заявив Дженсен Хуанг, генеральний директор Nvidia, на конференції в Тайбеї. «Епоха робототехніки розпочалася». Справді, цифри говорять самі за себе: за даними Citigroup Inc., до 2035 року в усьому світі можуть бути задіяні 1,3 мільярда ШІ-роботів — а до 2050 року навіть 4 мільярди. І левова частка цих інновацій буде походити з Азії.

Азіатська перевага в апаратному забезпеченні

Хоча США лідирують у розробці програмного забезпечення для штучного інтелекту, Азія є лідером у галузі апаратного забезпечення. За останні 20 років неймовірні 78 % усіх патентів на роботів у світі припало на Китай, тоді як Японія та Південна Корея разом внесли 12 %. Для порівняння, частка США становила лише 3 %.

Це домінування не є випадковим. У Китаї ІІ та робототехніка мають найвищий пріоритет у державній інноваційній політиці. Субсидії та цілеспрямована підтримка сприяють розвитку.

Японія та Південна Корея, навпаки, роблять ставку на конкретні застосування: в Японії, наприклад, робототехніка відіграє важливу роль у роботі з старіючим населенням. Роботи на базі ШІ та автоматизовані системи полегшують навантаження на зменшуване робоче населення та забезпечують економічну стабільність.

Від науково-фантастичної мрії до реальності

Вже сьогодні в Азії існують вражаючі приклади фізичних застосувань ШІ. Стартап з Шеньчженя розробив керованого ШІ робота, який готує страви, тоді як Fujitsu Ltd. в Японії представила ШІ, яка навчає традиційним технікам театру Но – стародавньої форми мистецтва, що перебуває під загрозою зникнення.

Історія також надає захоплюючі приклади: компанія Sony вже у 1999 році випустила першого робота для масового ринку у вигляді собаки Aibo. І саме ця суміш технологічного ноу-хау та прагматизму може цього разу надати Азії вирішальну перевагу.

Робототехніка: шанс чи виклик?

Однак робототехніка не залишається без суперечок. У західних суспільствах домінує занепокоєння, що автоматизація може знищити робочі місця. В Азії ж технології часто розглядають як необхідну відповідь на демографічні та структурні виклики.

Незважаючи на цю відкритість, існують також критичні голоси. Дослідження показують, що роботи в догляді за літніми людьми часто не приносять очікуваного полегшення. Натомість більш людяні підходи, такі як ліберальніша імміграційна політика, можуть запропонувати ефективніші рішення. Проте ентузіазм щодо практичних і реалістичних застосувань штучного інтелекту залишається незмінним.

Бачення Softbank: розум зустрічається з м'язами

Масайосі Сон, засновник Softbank Group, влучно підсумував перспективи майбутнього: «Як показує мій улюблений мультфільм Астробой, однієї лише м'язової сили недостатньо – потрібен інтелект». З цим підходом Softbank просуває розвиток розумних роботів, які мають себе проявити у реальному світі.

Висновок? Вирішує практика.

Хоча західні звіти часто схильні перебільшувати роль роботів в Азії, натомість постає диференційована картина: це поєднання технологічного прогресу, культурної відкритості та прагматичних застосувань, що може катапультувати Азію на вершину наступної революції у сфері штучного інтелекту. І поки США продовжують просувати програмне забезпечення, одне зрозуміло: наступне покоління роботів зі штучним інтелектом не прийде з Кремнієвої долини, а з Токіо, Сеулу та Шеньчженю.