Зроби найкращі інвестиції свого життя
Від 2 євро забезпечте Норвегія Державний борг
Курс
Поточна вартість Державний борг у Норвегія становить 796,757 млрд. NOK. Державний борг у Норвегія зріс до 796,757 млрд. NOK на 01.09.2023, після того як він становив 682,331 млрд. NOK на 01.06.2023. З 01.12.1965 до 01.12.2023, середнє значення ВВП у Норвегія становило 393,01 млрд. NOK. Абсолютний максимум був досягнутий 01.03.2023 з 839,76 млрд. NOK, тоді як найнижча вартість була зафіксована на 01.12.1965 з 8,63 млрд. NOK.
Державний борг ·
3 роки
5 років
10 років
25 років
Макс
державний борг | |
---|---|
01.12.1965 | 8,63 млрд. NOK |
01.12.1966 | 9,17 млрд. NOK |
01.12.1967 | 10,89 млрд. NOK |
01.12.1968 | 11,92 млрд. NOK |
01.12.1969 | 13,69 млрд. NOK |
01.12.1970 | 16,89 млрд. NOK |
01.12.1971 | 19,89 млрд. NOK |
01.12.1972 | 24,07 млрд. NOK |
01.12.1973 | 28,23 млрд. NOK |
01.12.1974 | 32,80 млрд. NOK |
01.12.1975 | 35,59 млрд. NOK |
01.12.1976 | 40,67 млрд. NOK |
01.12.1977 | 50,44 млрд. NOK |
01.12.1978 | 58,59 млрд. NOK |
01.12.1979 | 71,19 млрд. NOK |
01.12.1980 | 77,82 млрд. NOK |
01.12.1981 | 82,29 млрд. NOK |
01.12.1982 | 83,21 млрд. NOK |
01.12.1983 | 83,80 млрд. NOK |
01.12.1984 | 114,62 млрд. NOK |
01.12.1985 | 142,34 млрд. NOK |
01.12.1986 | 187,75 млрд. NOK |
01.12.1987 | 155,53 млрд. NOK |
01.12.1988 | 150,56 млрд. NOK |
01.12.1989 | 159,49 млрд. NOK |
01.12.1990 | 148,95 млрд. NOK |
01.12.1991 | 152,52 млрд. NOK |
01.12.1992 | 164,47 млрд. NOK |
01.12.1993 | 225,59 млрд. NOK |
01.12.1994 | 225,54 млрд. NOK |
01.12.1995 | 232,29 млрд. NOK |
01.12.1996 | 242,38 млрд. NOK |
01.03.1997 | 295,90 млрд. NOK |
01.06.1997 | 247,62 млрд. NOK |
01.09.1997 | 268,38 млрд. NOK |
01.12.1997 | 254,99 млрд. NOK |
01.03.1998 | 278,28 млрд. NOK |
01.06.1998 | 264,00 млрд. NOK |
01.09.1998 | 274,91 млрд. NOK |
01.12.1998 | 247,40 млрд. NOK |
01.03.1999 | 257,61 млрд. NOK |
01.06.1999 | 238,20 млрд. NOK |
01.09.1999 | 266,76 млрд. NOK |
01.12.1999 | 251,96 млрд. NOK |
01.03.2000 | 276,57 млрд. NOK |
01.06.2000 | 251,17 млрд. NOK |
01.09.2000 | 272,59 млрд. NOK |
01.12.2000 | 278,59 млрд. NOK |
01.03.2001 | 313,55 млрд. NOK |
01.06.2001 | 252,15 млрд. NOK |
01.09.2001 | 283,47 млрд. NOK |
01.12.2001 | 272,43 млрд. NOK |
01.03.2002 | 298,96 млрд. NOK |
01.06.2002 | 272,80 млрд. NOK |
01.09.2002 | 311,93 млрд. NOK |
01.12.2002 | 287,51 млрд. NOK |
01.03.2003 | 340,34 млрд. NOK |
01.06.2003 | 319,57 млрд. NOK |
01.09.2003 | 369,49 млрд. NOK |
01.12.2003 | 339,57 млрд. NOK |
01.03.2004 | 364,55 млрд. NOK |
01.06.2004 | 338,18 млрд. NOK |
01.09.2004 | 365,11 млрд. NOK |
01.12.2004 | 320,75 млрд. NOK |
01.03.2005 | 348,51 млрд. NOK |
01.06.2005 | 319,84 млрд. NOK |
01.09.2005 | 351,13 млрд. NOK |
01.12.2005 | 334,13 млрд. NOK |
01.03.2006 | 332,73 млрд. NOK |
01.06.2006 | 352,21 млрд. NOK |
01.09.2006 | 386,17 млрд. NOK |
01.12.2006 | 269,36 млрд. NOK |
01.03.2007 | 280,18 млрд. NOK |
01.06.2007 | 240,01 млрд. NOK |
01.09.2007 | 294,46 млрд. NOK |
01.12.2007 | 265,35 млрд. NOK |
01.03.2008 | 320,14 млрд. NOK |
01.06.2008 | 276,03 млрд. NOK |
01.09.2008 | 321,20 млрд. NOK |
01.12.2008 | 349,97 млрд. NOK |
01.03.2009 | 490,56 млрд. NOK |
01.06.2009 | 515,35 млрд. NOK |
01.09.2009 | 652,11 млрд. NOK |
01.12.2009 | 627,67 млрд. NOK |
01.03.2010 | 684,61 млрд. NOK |
01.06.2010 | 647,80 млрд. NOK |
01.09.2010 | 698,23 млрд. NOK |
01.12.2010 | 653,25 млрд. NOK |
01.03.2011 | 680,55 млрд. NOK |
01.06.2011 | 571,37 млрд. NOK |
01.09.2011 | 609,41 млрд. NOK |
01.12.2011 | 557,41 млрд. NOK |
01.03.2012 | 643,32 млрд. NOK |
01.06.2012 | 605,93 млрд. NOK |
01.09.2012 | 689,33 млрд. NOK |
01.12.2012 | 617,25 млрд. NOK |
01.03.2013 | 734,60 млрд. NOK |
01.06.2013 | 588,75 млрд. NOK |
01.09.2013 | 676,19 млрд. NOK |
01.12.2013 | 604,05 млрд. NOK |
01.03.2014 | 675,07 млрд. NOK |
01.06.2014 | 505,29 млрд. NOK |
01.09.2014 | 587,12 млрд. NOK |
01.12.2014 | 485,45 млрд. NOK |
01.03.2015 | 607,90 млрд. NOK |
01.06.2015 | 471,35 млрд. NOK |
01.09.2015 | 553,54 млрд. NOK |
01.12.2015 | 482,82 млрд. NOK |
01.03.2016 | 602,08 млрд. NOK |
01.06.2016 | 520,65 млрд. NOK |
01.09.2016 | 596,07 млрд. NOK |
01.12.2016 | 515,62 млрд. NOK |
01.03.2017 | 627,81 млрд. NOK |
01.06.2017 | 502,26 млрд. NOK |
01.09.2017 | 596,57 млрд. NOK |
01.12.2017 | 522,05 млрд. NOK |
01.03.2018 | 633,57 млрд. NOK |
01.06.2018 | 629,08 млрд. NOK |
01.09.2018 | 614,75 млрд. NOK |
01.12.2018 | 523,87 млрд. NOK |
01.03.2019 | 648,39 млрд. NOK |
01.06.2019 | 496,24 млрд. NOK |
01.09.2019 | 593,96 млрд. NOK |
01.12.2019 | 510,63 млрд. NOK |
01.03.2020 | 715,31 млрд. NOK |
01.06.2020 | 634,72 млрд. NOK |
01.09.2020 | 743,26 млрд. NOK |
01.12.2020 | 637,96 млрд. NOK |
01.03.2021 | 765,17 млрд. NOK |
01.06.2021 | 628,08 млрд. NOK |
01.09.2021 | 721,94 млрд. NOK |
01.12.2021 | 652,53 млрд. NOK |
01.03.2022 | 797,32 млрд. NOK |
01.06.2022 | 708,59 млрд. NOK |
01.09.2022 | 826,89 млрд. NOK |
01.12.2022 | 733,26 млрд. NOK |
01.03.2023 | 839,76 млрд. NOK |
01.06.2023 | 682,33 млрд. NOK |
01.09.2023 | 796,76 млрд. NOK |
Державний борг Історія
Дата | Вартість |
---|---|
01.09.2023 | 796,757 млрд. NOK |
01.06.2023 | 682,331 млрд. NOK |
01.03.2023 | 839,757 млрд. NOK |
01.12.2022 | 733,264 млрд. NOK |
01.09.2022 | 826,889 млрд. NOK |
01.06.2022 | 708,589 млрд. NOK |
01.03.2022 | 797,324 млрд. NOK |
01.12.2021 | 652,533 млрд. NOK |
01.09.2021 | 721,937 млрд. NOK |
01.06.2021 | 628,081 млрд. NOK |
Схожі макроекономічні показники до Державний борг
Ім'я | Актуально | Попередній | Частота |
---|---|---|---|
🇳🇴 Вартість державного бюджету | 53,762 млрд. NOK | 179,64 млрд. NOK | квартал |
🇳🇴 Військові витрати | 8,669 млрд. USD | 8,698 млрд. USD | Щорічно |
🇳🇴 Державний борг до ВВП | 44,3 % of GDP | 36,5 % of GDP | Щорічно |
🇳🇴 Державний бюджет | 16,3 % of GDP | 25,6 % of GDP | Щорічно |
🇳🇴 Державні витрати | 512,813 млрд. NOK | 457,634 млрд. NOK | квартал |
🇳🇴 Державні витрати | 258,801 млрд. NOK | 257,409 млрд. NOK | квартал |
🇳🇴 Державні витрати до ВВП | 46,4 % of GDP | 38,3 % of GDP | Щорічно |
🇳🇴 Державні доходи | 566,575 млрд. NOK | 637,274 млрд. NOK | квартал |
🇳🇴 Заяви на притулок | 330 persons | 320 persons | Щомісячно |
🇳🇴 Індекс корупції | 84 Points | 84 Points | Щорічно |
🇳🇴 Рейтинг корупції | 4 | 4 | Щорічно |
Макросторінки для інших країн у Європа
- 🇦🇱Албанія
- 🇦🇹Австрія
- 🇧🇾Білорусь
- 🇧🇪Бельгія
- 🇧🇦Боснія і Герцеговина
- 🇧🇬Болгарія
- 🇭🇷Хорватія
- 🇨🇾Кіпр
- 🇨🇿Чеська Республіка
- 🇩🇰Данія
- 🇪🇪Естонія
- 🇫🇴Фарерські острови
- 🇫🇮Фінляндія
- 🇫🇷Франція
- 🇩🇪Німеччина
- 🇬🇷Греція
- 🇭🇺Угорщина
- 🇮🇸Острів
- 🇮🇪Ірландія
- 🇮🇹Італія
- 🇽🇰Косово
- 🇱🇻Латвія
- 🇱🇮Ліхтенштейн
- 🇱🇹Литва
- 🇱🇺Люксембург
- 🇲🇰Північна Македонія
- 🇲🇹Мальта
- 🇲🇩Молдова
- 🇲🇨Монако
- 🇲🇪Чорногорія
- 🇳🇱Нідерланди
- 🇵🇱Польща
- 🇵🇹Португалія
- 🇷🇴Румунія
- 🇷🇺Росія
- 🇷🇸Сербія
- 🇸🇰Словаччина
- 🇸🇮Словенія
- 🇪🇸Іспанія
- 🇸🇪Швеція
- 🇨🇭Швейцарія
- 🇺🇦Україна
- 🇬🇧Об'єднане Королівство
- 🇦🇩Андорра
Що таке Державний борг
**Державний борг: Макроекономічний аналіз від Eulerpool** Державний борг є критичною складовою макроекономічного управління, що відіграє значну роль у фінансовому стані держави та визначає її економічний розвиток. На нашому професійному вебсайті Eulerpool ми прагнемо надати детальний аналіз і актуалізовані дані щодо державного боргу, спрямовані на зрозуміння його впливу на економічні показники та фінансову стабільність. У цьому розділі ми розглянемо основи державного боргу, його складові, причини виникнення, можливі наслідки та методи управління ним. Державний борг – це сукупність фінансових зобов'язань, які уряд країни бере на себе для фінансування бюджетних витрат і економічних програм. Такі зобов'язання можуть включати національні боргові інструменти, як-от облігації та казначейські векселі, позики від міжнародних фінансових інституцій, а також інші види запозичень. Державний борг формується внаслідок дефіциту бюджету, коли доходи уряду не покривають витрати і виникає необхідність у запозиченнях для фінансування державних програм та обслуговування поточних боргових зобов'язань. Основні причини накопичення державного боргу включають високі видатки на соціальні програми, низькі податкові надходження, економічні кризи, військові дії та необхідність стимулювання економіки. Зокрема, у періоди економічного спаду уряди часто використовують борг як інструмент фіскальної політики для підтримки економічної активності шляхом збільшення державних інвестицій та соціальних видатків. Наслідки високого рівня державного боргу можуть бути багатогранними та мати як позитивні, так і негативні аспекти. Серед основних ризиків можна виділити: 1. **Зростання процентних витрат**: Збільшення державного боргу підвищує ризик виникнення значних процентних витрат на обслуговування боргу, що може призвести до збільшення бюджетного дефіциту та необхідності запозичень для покриття відсотків. 2. **Зменшення інвестиційної привабливості**: Високий рівень державного боргу може знизити довіру інвесторів та рейтингових агентств до фінансової стійкості країни, що призведе до підвищення вартості запозичень на міжнародних ринках капіталу. 3. **Інфляційний тиск**: Фінансування дефіциту бюджету через запозичення може виникати підвищений рівень інфляції, особливо у випадку монетизації боргу, коли уряд друкує гроші для фінансування витрат. 4. **Фіскальний тиск**: Високий рівень державного боргу обмежує можливості для маневру у фіскальній політиці, зокрема у періоди економічних криз, коли необхідно збільшувати видатки на підтримку економіки. Водночас, державний борг не завжди є негативним фактором. Уряди можуть використовувати запозичення для фінансування стратегічних інвестицій у інфраструктуру, освіту, охорону здоров'я та інші галузі, що сприяє довгостроковому економічному зростанню. Ефективне управління державним боргом передбачає збалансовану фіскальну політику, яка враховує не лише поточні потреби, але й довгострокову фінансову стійкість. Методи управління державним боргом включають: 1. **Фіскальна консолидація**: Це процес зменшення бюджетного дефіциту шляхом підвищення податкових надходжень та/або скорочення державних видатків. Ефективна фіскальна політика сприяє зниженню потреби у запозиченнях та стабілізації рівня державного боргу. 2. **Реструктуризація боргу**: У випадку критичної фінансової ситуації уряди можуть домовлятися з кредиторами про зміну умов запозичень, таких як продовження терміну погашення, зниження процентних ставок або часткове списання боргу. 3. **Монетарна політика**: Центральні банки можуть використовувати інструменти монетарної політики для впливу на рівень інфляції та процентних ставок, що має опосередкований вплив на вартість запозичень та обслуговування державного боргу. 4. **Міжнародна співпраця**: Уряди можуть звертатися до міжнародних фінансових інституцій, таких як Міжнародний валютний фонд, для отримання технічної допомоги та фінансових ресурсів на більш вигідних умовах. Підсумовуючи, державний борг є важливим інструментом фінансового управління, що може мати як позитивний, так і негативний вплив на економіку. На нашому вебсайті Eulerpool ми надаємо детальну інформацію та аналітичні огляди щодо стану державного боргу у різних країнах, що дозволяє стежити за тенденціями та робити обґрунтовані рішення у сфері інвестування та економічного планування. Залишаючись провідним джерелом макроекономічних даних, Eulerpool прагне забезпечити користувачів актуальною та надійною інформацією для глибокого аналізу та розуміння макроекономічних процесів, включаючи динаміку державного боргу.