Зроби найкращі інвестиції свого життя
Від 2 євро забезпечте Іран Імпорт
Курс
Поточне значення Імпорт у Іран становить 16,424 млрд. USD. Імпорт у Іран збільшився до 16,424 млрд. USD на 01.09.2023, після того як він був 14,019 млрд. USD на 01.06.2023. З 01.12.1974 по 01.12.2023 середній ВВП у Іран становив 13,26 млрд. USD. Найвищий показник був досягнутий на 01.03.2011 із 26,13 млрд. USD, тоді як найнижче значення було зафіксовано на 01.06.1999 із 2,92 млрд. USD.
Імпорт ·
3 роки
5 років
10 років
25 років
Макс
Імпорти | |
---|---|
01.12.1974 | 4,79 млрд. USD |
01.12.1975 | 9,30 млрд. USD |
01.12.1976 | 15,36 млрд. USD |
01.12.1977 | 16,35 млрд. USD |
01.12.1978 | 18,39 млрд. USD |
01.12.1979 | 13,87 млрд. USD |
01.12.1980 | 10,02 млрд. USD |
01.12.1981 | 13,44 млрд. USD |
01.12.1982 | 15,52 млрд. USD |
01.12.1983 | 14,35 млрд. USD |
01.12.1984 | 20,60 млрд. USD |
01.12.1985 | 14,49 млрд. USD |
01.12.1986 | 13,72 млрд. USD |
01.12.1987 | 11,83 млрд. USD |
01.12.1988 | 13,24 млрд. USD |
01.12.1989 | 10,61 млрд. USD |
01.12.1990 | 13,45 млрд. USD |
01.12.1991 | 18,33 млрд. USD |
01.12.1992 | 25,19 млрд. USD |
01.12.1993 | 23,27 млрд. USD |
01.12.1994 | 19,29 млрд. USD |
01.12.1995 | 12,77 млрд. USD |
01.12.1996 | 14,99 млрд. USD |
01.12.1997 | 14,12 млрд. USD |
01.12.1998 | 14,29 млрд. USD |
01.03.1999 | 3,74 млрд. USD |
01.06.1999 | 2,92 млрд. USD |
01.09.1999 | 3,28 млрд. USD |
01.12.1999 | 3,28 млрд. USD |
01.03.2000 | 3,95 млрд. USD |
01.06.2000 | 3,32 млрд. USD |
01.09.2000 | 3,88 млрд. USD |
01.12.2000 | 3,95 млрд. USD |
01.03.2001 | 3,94 млрд. USD |
01.06.2001 | 4,33 млрд. USD |
01.09.2001 | 4,61 млрд. USD |
01.12.2001 | 4,41 млрд. USD |
01.03.2002 | 4,78 млрд. USD |
01.06.2002 | 4,64 млрд. USD |
01.09.2002 | 6,11 млрд. USD |
01.12.2002 | 5,67 млрд. USD |
01.03.2003 | 5,62 млрд. USD |
01.06.2003 | 7,11 млрд. USD |
01.09.2003 | 8,04 млрд. USD |
01.12.2003 | 6,70 млрд. USD |
01.03.2004 | 7,71 млрд. USD |
01.06.2004 | 8,31 млрд. USD |
01.09.2004 | 8,70 млрд. USD |
01.12.2004 | 10,18 млрд. USD |
01.03.2005 | 11,02 млрд. USD |
01.06.2005 | 9,19 млрд. USD |
01.09.2005 | 9,93 млрд. USD |
01.12.2005 | 9,30 млрд. USD |
01.03.2006 | 14,66 млрд. USD |
01.06.2006 | 11,35 млрд. USD |
01.09.2006 | 14,28 млрд. USD |
01.12.2006 | 11,90 млрд. USD |
01.03.2007 | 12,49 млрд. USD |
01.06.2007 | 12,78 млрд. USD |
01.09.2007 | 12,83 млрд. USD |
01.12.2007 | 14,56 млрд. USD |
01.03.2008 | 18,06 млрд. USD |
01.06.2008 | 15,23 млрд. USD |
01.09.2008 | 20,28 млрд. USD |
01.12.2008 | 16,52 млрд. USD |
01.03.2009 | 18,18 млрд. USD |
01.06.2009 | 13,86 млрд. USD |
01.09.2009 | 15,77 млрд. USD |
01.12.2009 | 17,80 млрд. USD |
01.03.2010 | 21,81 млрд. USD |
01.06.2010 | 16,25 млрд. USD |
01.09.2010 | 15,61 млрд. USD |
01.12.2010 | 17,46 млрд. USD |
01.03.2011 | 26,13 млрд. USD |
01.06.2011 | 17,82 млрд. USD |
01.09.2011 | 21,21 млрд. USD |
01.12.2011 | 19,61 млрд. USD |
01.03.2012 | 19,17 млрд. USD |
01.06.2012 | 16,04 млрд. USD |
01.09.2012 | 17,45 млрд. USD |
01.12.2012 | 16,43 млрд. USD |
01.03.2013 | 17,14 млрд. USD |
01.06.2013 | 12,39 млрд. USD |
01.09.2013 | 13,35 млрд. USD |
01.12.2013 | 16,46 млрд. USD |
01.03.2014 | 18,96 млрд. USD |
01.06.2014 | 15,59 млрд. USD |
01.09.2014 | 17,36 млрд. USD |
01.12.2014 | 15,44 млрд. USD |
01.03.2015 | 16,69 млрд. USD |
01.06.2015 | 12,90 млрд. USD |
01.09.2015 | 13,17 млрд. USD |
01.12.2015 | 12,51 млрд. USD |
01.03.2016 | 13,84 млрд. USD |
01.06.2016 | 12,38 млрд. USD |
01.09.2016 | 15,11 млрд. USD |
01.12.2016 | 16,76 млрд. USD |
01.03.2017 | 18,88 млрд. USD |
01.06.2017 | 16,28 млрд. USD |
01.09.2017 | 17,27 млрд. USD |
01.12.2017 | 19,16 млрд. USD |
01.03.2018 | 22,84 млрд. USD |
01.06.2018 | 16,35 млрд. USD |
01.09.2018 | 16,96 млрд. USD |
01.12.2018 | 14,45 млрд. USD |
01.03.2019 | 12,99 млрд. USD |
01.06.2019 | 11,97 млрд. USD |
01.09.2019 | 13,20 млрд. USD |
01.12.2019 | 12,60 млрд. USD |
01.03.2020 | 11,90 млрд. USD |
01.06.2020 | 9,15 млрд. USD |
01.09.2020 | 11,82 млрд. USD |
01.12.2020 | 11,96 млрд. USD |
01.03.2021 | 13,68 млрд. USD |
01.06.2021 | 13,03 млрд. USD |
01.06.2022 | 12,18 млрд. USD |
01.09.2022 | 13,86 млрд. USD |
01.12.2022 | 16,58 млрд. USD |
01.03.2023 | 17,05 млрд. USD |
01.06.2023 | 14,02 млрд. USD |
01.09.2023 | 16,42 млрд. USD |
Імпорт Історія
Дата | Вартість |
---|---|
01.09.2023 | 16,424 млрд. USD |
01.06.2023 | 14,019 млрд. USD |
01.03.2023 | 17,046 млрд. USD |
01.12.2022 | 16,578 млрд. USD |
01.09.2022 | 13,855 млрд. USD |
01.06.2022 | 12,176 млрд. USD |
01.06.2021 | 13,025 млрд. USD |
01.03.2021 | 13,675 млрд. USD |
01.12.2020 | 11,963 млрд. USD |
01.09.2020 | 11,824 млрд. USD |
Схожі макроекономічні показники до Імпорт
Ім'я | Актуально | Попередній | Частота |
---|---|---|---|
🇮🇷 Виробництво сирої нафти | 3 226 BBL/D/1K | 3 219 BBL/D/1K | Щомісячно |
🇮🇷 Експорт | 12,29 млрд. USD | 11,681 млрд. USD | квартал |
🇮🇷 Експорт без нафти | 42,246 млрд. USD | 40,748 млрд. USD | Щорічно |
🇮🇷 Зовнішній борг | 6,282 млрд. USD | 8,675 млрд. USD | Щорічно |
🇮🇷 Індекс тероризму | 4,464 Points | 5,688 Points | Щорічно |
🇮🇷 Іноземні прямі інвестиції | 1,224 млрд. USD | 905,6 млн. USD | Щорічно |
🇮🇷 Нафтові експорти | 55,41 млрд. USD | 38,723 млрд. USD | Щорічно |
🇮🇷 Поточний рахунок | 6,326 млрд. USD | 5,908 млрд. USD | квартал |
🇮🇷 Поточний рахунок до ВВП | 3,4 % of GDP | 4,2 % of GDP | Щорічно |
🇮🇷 Торговельний баланс | -5,625 млрд. USD | -4,743 млрд. USD | квартал |
Основні імпортні товари Ірану: неелектричні машини (17 відсотків від загального імпорту), залізо і сталь (14 відсотків), хімічні речовини і пов'язані з ними продукти (11 відсотків), транспортні засоби (9 відсотків) і електричні машини, інструменти та прилади (7 відсотків). Основні імпортні партнери: Об’єднані Арабські Емірати (40 відсотків від загального імпорту) та Китай (34 відсотка). До інших партнерів входять: Туреччина, Німеччина та Індія.
Макросторінки для інших країн у Азія
- 🇨🇳Китай
- 🇮🇳Індія
- 🇮🇩Індонезія
- 🇯🇵Японія
- 🇸🇦Саудівська Аравія
- 🇸🇬Сінгапур
- 🇰🇷Південна Корея
- 🇹🇷Туреччина
- 🇦🇫Афганістан
- 🇦🇲Вірменія
- 🇦🇿Азербайджан
- 🇧🇭Бахрейн
- 🇧🇩Бангладеш
- 🇧🇹Бутан
- 🇧🇳Бруней
- 🇰🇭Камбоджа
- 🇹🇱Східний Тимор
- 🇬🇪Грузія
- 🇭🇰Гонконг
- 🇮🇶Ірак
- 🇮🇱Ізраїль
- 🇯🇴Йорданія
- 🇰🇿Казахстан
- 🇰🇼Кувейт
- 🇰🇬Киргизстан
- 🇱🇦Лаос
- 🇱🇧Ліван
- 🇲🇴Макао
- 🇲🇾Малайзія
- 🇲🇻Мальдіви
- 🇲🇳Монголія
- 🇲🇲М'янма
- 🇳🇵Непал
- 🇰🇵Північна Корея
- 🇴🇲Оман
- 🇵🇰Пакистан
- 🇵🇸Палестина
- 🇵🇭Філіппіни
- 🇶🇦Катар
- 🇱🇰Шрі-Ланка
- 🇸🇾Сирія
- 🇹🇼Тайвань
- 🇹🇯Таджикистан
- 🇹🇭Таїланд
- 🇹🇲Туркменістан
- 🇦🇪Об'єднані Арабські Емірати
- 🇺🇿Узбекистан
- 🇻🇳В'єтнам
- 🇾🇪Ємен
Що таке Імпорт
Імпорт - це один з ключових аспектів макроекономіки, який значно впливає на економічний розвиток країни. Поняття імпорту охоплює всі товари, послуги та капітал, які надходять до країни з-за кордону. Для країн, що розвиваються, імпорт може бути важливим джерелом технологій, знань та ресурсів, які є недоступними або обмеженими на внутрішньому ринку. Водночас, для розвинених країн імпорт надає можливість насичення внутрішнього ринку різноманітними товарами та послугами, сприяючи конкуренції та зростанню економіки. На початку необхідно зазначити, що імпорт є важливою складовою міжнародної торгівлі. Він надає країнам змогу отримувати необхідні товари, які вони не можуть виробляти самостійно, або виробництво яких є економічно невигідним. Таким чином, імпорт сприяє раціональному розподілу ресурсів і підвищенню загальної ефективності економіки. Імпорт відіграє центральну роль у збалансуванні економічних інтересів держави. Через імпорт до країни надходять нові технології, сучасне обладнання і наукові розробки, що сприяє інноваційному розвитку галузей економіки. Це, у свою чергу, підвищує продуктивність праці, конкурентоспроможність продукції на світовому ринку і сприяє зниженню витрат виробництва. Однак імпорт має і свої виклики. Занадто великий обсяг імпорту може негативно вплинути на внутрішніх виробників, які можуть не витримати конкуренції з іноземними товарами. Це може призвести до втрати робочих місць і зниження промислового виробництва національної економіки. Тому важливою задачею державної економічної політики є забезпечення збалансованого підходу до імпорту, підтримка національних виробників і розвитку власного виробництва. Також варто зазначити, що імпорт впливає на баланс платежів країни. Баланс платежів – це статистичний звіт, який відображає всі економічні операції між резидентами певної країни і резидентами інших країн за певний період. Позитивне сальдо торгового балансу свідчить про те, що країна більше експортує, ніж імпортує, що сприяє зміцненню національної валюти і зростанню надходжень до державного бюджету. Негативне сальдо торгового балансу, навпаки, може призвести до дефіциту бюджету і зниження курсу національної валюти. Імпорт також має значний вплив на рівень цін в країні. Завдяки імпорту споживачі можуть купувати товари і послуги за більш низькими цінами, що підвищує їх купівельну спроможність і сприяє зростанню рівня життя населення. Однак це може також призвести до дефляційного тиску на ціни внутрішніх виробників, які змушені конкурувати з дешевшими іноземними товарами. Крім того, імпорт впливає на валютні резерви країни. Якщо обсяг імпорту перевищує обсяг експорту, країні необхідно буде використовувати свої валютні резерви для оплати імпортованих товарів і послуг. Це може призвести до виснаження валютних резервів і створити загрозу фінансової стабільності країни. Тому важливою задачею центрального банку є підтримка стабільного рівня валютних резервів і управління валютним курсом. Важливим аспектом імпорту є також роль митної політики. За допомогою митних тарифів і інших заходів держави можуть регулювати обсяги імпорту і захищати внутрішній ринок від надмірного конкуренції з боку іноземних виробників. Митна політика дозволяє державам забезпечити збалансований розвиток економіки і захистити національні інтереси. На завершення варто зазначити, що імпорт є невід'ємною складовою глобалізованої економіки. Він сприяє інтеграції національних економік у світову економічну систему, зростанню міжнародної торгівлі і забезпеченню доступу до різноманітних товарів і послуг. Однак успішна імпортна політика вимагає збалансованого підходу, який враховує інтереси як зовнішніх, так і внутрішніх учасників економічного процесу. В сучасних умовах глобалізації роль імпорту стає все більш вагомою, і його регулювання вимагає ретельного аналізу та стратегічного планування на рівні державної політики. Таким чином, імпорт в економіці кожної країни здійснює комплексний вплив, який може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Для забезпечення стабільного економічного розвитку важливо впроваджувати политику, яка сприятиме зростанню внутрішнього виробництва, підтримці національних товаровиробників та ефективному використанню зовнішніх ресурсів. Цей підхід дозволить забезпечити економічну стійкість і розвиток в довгостроковій перспективі.