Різка шпилька Швеції на адресу Німеччини може сколихнути європейський енергетичний ринок. Ебба Буш, міністерка енергетики та економіки Швеції, встановлює чіткі межі: без глибоких реформ німецького ринку електроенергії Hansa PowerBridge — 700-мегаватний електрокабель між Швецією та Німеччиною — не стане реальністю.
Це гірка пігулка для Берліна. Німецький ринок електроенергії зараз масово витягає дешеву електроенергію з сусідніх держав, що підвищує ціни для шведських споживачів. «Поки Німеччина не приведе свою систему в порядок, проект залишиться на паузі», - заявив Буш однозначно. Послання: Німеччина повинна поділити ринок на зони і підвищити ефективність розподілу електроенергії.
Що стоїть за Hansa PowerBridge?
Запланований проект Hansa PowerBridge має з'єднати південну Швецію та Німеччину під Балтійським морем. Проект, що міг би більш тісно пов'язати європейський ринок електроенергії – і який вкрай необхідний. Адже континент нині переживає те, що Буш описує як «нестабільну енергетичну казку»: ціни, які коливаються між запаморочливими висотами та негативними значеннями. Минулого тижня південна Швеція іноді платила за електроенергію в 190 разів більше, ніж північні регіони.
Фоном є географічний перекіс шведської електромережі. Північ Швеції виробляє величезні кількості гідроелектроенергії, але інфраструктура ледве справляється з транспортуванням енергії на південь. У Гетеборзі – батьківщині Volvo та SKF – вже кипить. Високопоставлений шведський менеджер попередив: «Якщо ми незабаром не впорядкуємо енергетичну політику, великі частини промисловості можуть зруйнуватися».
Німеччина: ринок електроенергії без системи?
Вимога Буша спрямована на хаотичну структуру німецького ринку електроенергії. Німеччина купує електроенергію там, де вона найдешевша — часто у Скандинавії. Для Швеції це має фатальні наслідки: "експорт" дешевої електроенергії підвищує ціни для вітчизняних споживачів. Буш застерігає: "Це сумний момент для Європи, коли така країна, як Норвегія, думає про відключення від мережі." Удар, який, ймовірно, завдасть болю в Берліні.
Doch Deutschland hat selbst genug Baustellen. Seit dem Ausstieg aus der Atomkraft nach Fukushima 2011 stehen die Energiekosten unter Druck. Wind und Solar liefern zwar massive Mengen Strom – aber nur, wenn Wettergott Zeus es erlaubt. In Flautenzeiten explodieren die Preise.
Інші країни вже давно б'ють на сполох. Грецький прем’єр Кіріакос Міцотакіс нещодавно назвав енергосистему Європи «чорною скринькою», яка терміново потребує прозорості та кращого регулювання. Заклики до створення центрального наглядового органу ЄС стають гучнішими.
Атомна енергетика: Тліючий конфлікт
За дебатами про електромережі ховається принципова суперечка: атомна енергетика. Швеція – колись сама на антиатомному курсі – здійснила поворот і масово інвестує в нові атомні електростанції. Буш наголосив: «Європа повинна припинити влаштовувати політичні битви через атомну енергетику». Відразу ж пішов натяк на міністра економіки Німеччини від партії Зелених Роберта Габека: «Жодна політична воля не може скасувати закони фізики – навіть доктор Роберт Габек.»
Франція, зазвичай прихильна до ядерної енергетики, аплодує Швеції. Натомість Німеччина залишається парією в атомному питанні.
Европейська електромережа перед стрес-тестом
Тиск на енергетичну мережу Європи зростає. Європейське енергетичне агентство Acer вже попереджає: витрати на електричні мережі можуть подвоїтися до 2050 року, якщо не буде здійснено масивних інвестицій. Це означає: без реформ Європі загрожує гігантський енергетичний інфаркт.
Для Буша річ ясна: німецькому ринку потрібне оновлення, а Європа має прийняти технології майбутнього – тобто ядерну енергію. В іншому випадку такі проекти, як Hansa PowerBridge, залишаться нічим іншим, як дротом у нікуди.
Hansa PowerBridge чекає. Німеччина очікує реформаторської волі теж.
