DeepSeek докорінно змінила світову гонку за штучним інтелектом. Китайська компанія зі ШІ не лише сколихнула внутрішній ринок, випустивши у відкритому доступі свою модель Reasoning R1, але й викликала хвилю глобальних інновацій. На відміну від пропрієтарних моделей західних технічних гігантів, ШІ від DeepSeek доступний кожному – від дослідників у Сан-Паулу до стартапів у Стокгольмі та лікарів у Найробі.
Модель спирається на навчання рідкісних нейронних мереж, метод, який значно знижує обчислювальну потужність та енергоспоживання. Ця ефективність робить потужні технології ШІ доступними для ширшого кола користувачів, замість того, щоб обмежувати їх лише до кількох капіталомістких. Поки західні компанії, такі як OpenAI, тримають свої моделі в таємниці та прагнуть до максимального масштабування, DeepSeek дотримується відкритого підходу, який дозволяє адаптацію до місцевих потреб.
У Китаї рішення викликало ланцюгову реакцію: такі компанії, як Alibaba, вже наслідували приклад і випустили свої власні моделі штучного інтелекту як Open Source. Це підвищує конкуренцію та викликає інтерес у інвесторів на ранніх стадіях. Китайський уряд вважає себе підтвердженим у своєму прагненні з ще більшою впевненістю просувати свою стратегію в галузі штучного інтелекту.
Однак геополітична нестабільність залишається. США вже обмежили експорт високопродуктивних графічних процесорів, таких як Nvidia H100, до Китаю. Також іноземні інвестиції обмежуються регуляторними ризиками. Якщо успіх DeepSeeks спонукає Вашингтон до ще жорсткіших заходів, це може ще більше перешкодити глобальному обміну знаннями. Хоча дефіцит апаратного забезпечення можна обійти, освітні та дослідницькі санкції були б серйозною загрозою для технологічного прогресу.
Dennoch: DeepSeek довів, що ШІ належить не лише технологічним корпораціям. Їхній підхід з відкритим кодом нагадує друкарський верстат Йоганна Гутенберга, який у XV столітті демократизував доступ до знань. Хто володіє ШІ, більше не має значення – важливо, що світ робить з цим.
