Росія та Казахстан: нові енергетичні альянси та економічні виклики

Президент Росії Володимир Путін відвідав Казахстан з метою зміцнення енергетичних альянсів і пом'якшення торговельних конфліктів в аграрній сфері. Казахстан експортує більшу частину своєї нафти через Росію, проте все частіше досліджує альтернативні маршрути. Незважаючи на певне дистанціювання Казахстану від російської участі в Україні, країна залишається сильно залежною від російської інфраструктури, особливо для нафти, електроенергії та імпорту продуктів харчування. У статті для "Казахстанська правда" Путін висловив, що співпраця в нафтовому і газовому секторах обох країн має велике значення. Казахський міністр енергетики запропонував можливість збільшення експорту сирої нафти через турецький порт Джейхан, що може зменшити частку транспортування нафти через Росію. Більше 80% казахської нафти експортується через Росію, що є фоном для переговорів, які провів Путін з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим. Також обговорювалось розширення транзиту газу в Узбекистан і Киргизстан, а також спільні проекти в галузі гідроелектроенергії, автомобільних шин і добрив. Ще однією центральною темою було потенціал російської атомної енергетичної співпраці. "Росатом", вже залучений у кілька казахських проектів, сигналізує про інтерес до нових великих проектів у країні. Казахське населення дало "зелене світло" на будівництво першої атомної електростанції в жовтні, план, який, попри близькість до Росії, є спірним. Незважаючи на багато тем, текст можливого протоколу щодо постачання нафти не був оприлюднений. Переговори також охоплювали питання торгівлі в аграрній сфері після того, як Росія запровадила обмеження на імпорт казахської сільськогосподарської продукції.