Зроби найкращі інвестиції свого життя
Від 2 євро забезпечте Ботсвана Імпорт
Курс
Поточне значення Імпорту в Ботсвана становить 7,143 млрд. BWP. Імпорт в Ботсвана зменшився до 7,143 млрд. BWP на 01.03.2024, після того як був 7,448 млрд. BWP на 01.02.2024. З 01.03.2005 по 01.04.2024 середній ВВП у Ботсвана становив 5,79 млрд. BWP. Найвищого значення було досягнуто на 01.09.2022 з 12,08 млрд. BWP, тоді як найнижчий показник було зафіксовано на 01.02.2009 з 2,46 млрд. BWP.
Імпорт ·
3 роки
5 років
10 років
25 років
Макс
Імпорти | |
---|---|
01.03.2005 | 4,35 млрд. BWP |
01.06.2005 | 3,95 млрд. BWP |
01.09.2005 | 4,16 млрд. BWP |
01.12.2005 | 4,46 млрд. BWP |
01.03.2006 | 3,82 млрд. BWP |
01.06.2006 | 4,35 млрд. BWP |
01.09.2006 | 4,90 млрд. BWP |
01.12.2006 | 5,00 млрд. BWP |
01.03.2007 | 4,94 млрд. BWP |
01.06.2007 | 6,08 млрд. BWP |
01.09.2007 | 6,36 млрд. BWP |
01.12.2007 | 7,63 млрд. BWP |
01.03.2008 | 7,60 млрд. BWP |
01.06.2008 | 8,92 млрд. BWP |
01.09.2008 | 9,78 млрд. BWP |
01.12.2008 | 9,45 млрд. BWP |
01.01.2009 | 2,50 млрд. BWP |
01.02.2009 | 2,46 млрд. BWP |
01.03.2009 | 2,83 млрд. BWP |
01.04.2009 | 2,50 млрд. BWP |
01.05.2009 | 2,69 млрд. BWP |
01.06.2009 | 2,86 млрд. BWP |
01.07.2009 | 2,83 млрд. BWP |
01.08.2009 | 2,76 млрд. BWP |
01.09.2009 | 2,86 млрд. BWP |
01.10.2009 | 3,69 млрд. BWP |
01.11.2009 | 2,94 млрд. BWP |
01.12.2009 | 2,62 млрд. BWP |
01.01.2010 | 2,71 млрд. BWP |
01.02.2010 | 3,23 млрд. BWP |
01.03.2010 | 3,56 млрд. BWP |
01.04.2010 | 2,78 млрд. BWP |
01.05.2010 | 2,78 млрд. BWP |
01.06.2010 | 3,28 млрд. BWP |
01.07.2010 | 3,41 млрд. BWP |
01.08.2010 | 2,84 млрд. BWP |
01.09.2010 | 3,30 млрд. BWP |
01.10.2010 | 3,46 млрд. BWP |
01.11.2010 | 4,26 млрд. BWP |
01.12.2010 | 3,16 млрд. BWP |
01.01.2011 | 3,24 млрд. BWP |
01.02.2011 | 4,39 млрд. BWP |
01.03.2011 | 4,69 млрд. BWP |
01.04.2011 | 3,60 млрд. BWP |
01.05.2011 | 4,12 млрд. BWP |
01.06.2011 | 4,13 млрд. BWP |
01.07.2011 | 4,51 млрд. BWP |
01.08.2011 | 4,55 млрд. BWP |
01.09.2011 | 3,93 млрд. BWP |
01.10.2011 | 4,83 млрд. BWP |
01.11.2011 | 4,37 млрд. BWP |
01.12.2011 | 3,65 млрд. BWP |
01.01.2012 | 4,07 млрд. BWP |
01.02.2012 | 4,30 млрд. BWP |
01.03.2012 | 4,73 млрд. BWP |
01.04.2012 | 3,64 млрд. BWP |
01.05.2012 | 5,10 млрд. BWP |
01.06.2012 | 4,43 млрд. BWP |
01.07.2012 | 8,21 млрд. BWP |
01.08.2012 | 5,79 млрд. BWP |
01.09.2012 | 5,87 млрд. BWP |
01.10.2012 | 6,06 млрд. BWP |
01.11.2012 | 5,61 млрд. BWP |
01.12.2012 | 4,31 млрд. BWP |
01.01.2013 | 6,03 млрд. BWP |
01.02.2013 | 4,54 млрд. BWP |
01.03.2013 | 5,36 млрд. BWP |
01.04.2013 | 6,28 млрд. BWP |
01.05.2013 | 5,39 млрд. BWP |
01.06.2013 | 5,82 млрд. BWP |
01.07.2013 | 6,40 млрд. BWP |
01.08.2013 | 4,98 млрд. BWP |
01.09.2013 | 6,05 млрд. BWP |
01.10.2013 | 8,08 млрд. BWP |
01.11.2013 | 7,26 млрд. BWP |
01.12.2013 | 4,02 млрд. BWP |
01.01.2014 | 5,26 млрд. BWP |
01.02.2014 | 5,40 млрд. BWP |
01.03.2014 | 7,48 млрд. BWP |
01.04.2014 | 5,61 млрд. BWP |
01.05.2014 | 7,06 млрд. BWP |
01.06.2014 | 5,84 млрд. BWP |
01.07.2014 | 5,54 млрд. BWP |
01.08.2014 | 6,10 млрд. BWP |
01.09.2014 | 6,26 млрд. BWP |
01.10.2014 | 6,71 млрд. BWP |
01.11.2014 | 6,70 млрд. BWP |
01.12.2014 | 4,43 млрд. BWP |
01.01.2015 | 4,44 млрд. BWP |
01.02.2015 | 6,70 млрд. BWP |
01.03.2015 | 7,12 млрд. BWP |
01.04.2015 | 5,58 млрд. BWP |
01.05.2015 | 6,56 млрд. BWP |
01.06.2015 | 7,61 млрд. BWP |
01.07.2015 | 5,16 млрд. BWP |
01.08.2015 | 6,51 млрд. BWP |
01.09.2015 | 6,43 млрд. BWP |
01.10.2015 | 5,27 млрд. BWP |
01.11.2015 | 5,40 млрд. BWP |
01.12.2015 | 6,41 млрд. BWP |
01.01.2016 | 3,99 млрд. BWP |
01.02.2016 | 5,91 млрд. BWP |
01.03.2016 | 6,50 млрд. BWP |
01.04.2016 | 6,60 млрд. BWP |
01.05.2016 | 4,71 млрд. BWP |
01.06.2016 | 5,88 млрд. BWP |
01.07.2016 | 5,33 млрд. BWP |
01.08.2016 | 5,36 млрд. BWP |
01.09.2016 | 5,33 млрд. BWP |
01.10.2016 | 6,22 млрд. BWP |
01.11.2016 | 5,85 млрд. BWP |
01.12.2016 | 5,20 млрд. BWP |
01.01.2017 | 3,46 млрд. BWP |
01.02.2017 | 4,04 млрд. BWP |
01.03.2017 | 5,25 млрд. BWP |
01.04.2017 | 4,39 млрд. BWP |
01.05.2017 | 4,08 млрд. BWP |
01.06.2017 | 4,03 млрд. BWP |
01.07.2017 | 4,08 млрд. BWP |
01.08.2017 | 4,42 млрд. BWP |
01.09.2017 | 5,03 млрд. BWP |
01.10.2017 | 4,23 млрд. BWP |
01.11.2017 | 6,16 млрд. BWP |
01.12.2017 | 5,96 млрд. BWP |
01.01.2018 | 3,94 млрд. BWP |
01.02.2018 | 5,15 млрд. BWP |
01.03.2018 | 5,67 млрд. BWP |
01.04.2018 | 4,67 млрд. BWP |
01.05.2018 | 4,14 млрд. BWP |
01.06.2018 | 6,34 млрд. BWP |
01.07.2018 | 4,46 млрд. BWP |
01.08.2018 | 5,09 млрд. BWP |
01.09.2018 | 5,39 млрд. BWP |
01.10.2018 | 7,54 млрд. BWP |
01.11.2018 | 7,50 млрд. BWP |
01.12.2018 | 4,61 млрд. BWP |
01.01.2019 | 4,66 млрд. BWP |
01.02.2019 | 6,28 млрд. BWP |
01.03.2019 | 5,80 млрд. BWP |
01.04.2019 | 6,15 млрд. BWP |
01.05.2019 | 6,59 млрд. BWP |
01.06.2019 | 4,95 млрд. BWP |
01.07.2019 | 6,14 млрд. BWP |
01.08.2019 | 5,44 млрд. BWP |
01.09.2019 | 5,38 млрд. BWP |
01.10.2019 | 5,64 млрд. BWP |
01.11.2019 | 7,31 млрд. BWP |
01.12.2019 | 6,27 млрд. BWP |
01.01.2020 | 7,25 млрд. BWP |
01.02.2020 | 6,40 млрд. BWP |
01.03.2020 | 9,58 млрд. BWP |
01.04.2020 | 6,86 млрд. BWP |
01.05.2020 | 7,82 млрд. BWP |
01.06.2020 | 7,74 млрд. BWP |
01.07.2020 | 6,71 млрд. BWP |
01.08.2020 | 8,90 млрд. BWP |
01.09.2020 | 6,75 млрд. BWP |
01.10.2020 | 9,00 млрд. BWP |
01.11.2020 | 8,55 млрд. BWP |
01.12.2020 | 7,61 млрд. BWP |
01.01.2021 | 7,25 млрд. BWP |
01.02.2021 | 6,40 млрд. BWP |
01.03.2021 | 9,58 млрд. BWP |
01.04.2021 | 6,86 млрд. BWP |
01.05.2021 | 7,82 млрд. BWP |
01.06.2021 | 7,74 млрд. BWP |
01.07.2021 | 6,71 млрд. BWP |
01.08.2021 | 8,90 млрд. BWP |
01.09.2021 | 6,75 млрд. BWP |
01.10.2021 | 9,00 млрд. BWP |
01.11.2021 | 8,55 млрд. BWP |
01.12.2021 | 7,61 млрд. BWP |
01.01.2022 | 7,29 млрд. BWP |
01.02.2022 | 8,28 млрд. BWP |
01.03.2022 | 10,02 млрд. BWP |
01.04.2022 | 6,98 млрд. BWP |
01.05.2022 | 8,58 млрд. BWP |
01.06.2022 | 8,88 млрд. BWP |
01.07.2022 | 8,29 млрд. BWP |
01.08.2022 | 7,17 млрд. BWP |
01.09.2022 | 12,08 млрд. BWP |
01.10.2022 | 7,23 млрд. BWP |
01.11.2022 | 7,14 млрд. BWP |
01.12.2022 | 7,96 млрд. BWP |
01.01.2023 | 6,03 млрд. BWP |
01.02.2023 | 7,00 млрд. BWP |
01.03.2023 | 7,25 млрд. BWP |
01.04.2023 | 6,22 млрд. BWP |
01.05.2023 | 6,84 млрд. BWP |
01.06.2023 | 6,95 млрд. BWP |
01.07.2023 | 7,17 млрд. BWP |
01.08.2023 | 7,20 млрд. BWP |
01.09.2023 | 8,47 млрд. BWP |
01.10.2023 | 8,60 млрд. BWP |
01.11.2023 | 9,74 млрд. BWP |
01.12.2023 | 6,69 млрд. BWP |
01.01.2024 | 7,74 млрд. BWP |
01.02.2024 | 7,45 млрд. BWP |
01.03.2024 | 7,14 млрд. BWP |
Імпорт Історія
Дата | Вартість |
---|---|
01.03.2024 | 7,143 млрд. BWP |
01.02.2024 | 7,448 млрд. BWP |
01.01.2024 | 7,74 млрд. BWP |
01.12.2023 | 6,686 млрд. BWP |
01.11.2023 | 9,738 млрд. BWP |
01.10.2023 | 8,598 млрд. BWP |
01.09.2023 | 8,473 млрд. BWP |
01.08.2023 | 7,199 млрд. BWP |
01.07.2023 | 7,174 млрд. BWP |
01.06.2023 | 6,948 млрд. BWP |
Схожі макроекономічні показники до Імпорт
Ім'я | Актуально | Попередній | Частота |
---|---|---|---|
🇧🇼 Експорт | 5,528 млрд. BWP | 6,78 млрд. BWP | Щомісячно |
🇧🇼 Зовнішній борг | 20,004 млрд. BWP | 18,864 млрд. BWP | квартал |
🇧🇼 Індекс тероризму | 0 Points | 0 Points | Щорічно |
🇧🇼 Іноземні прямі інвестиції | 2,261 млрд. BWP | 2,261 млрд. BWP | квартал |
🇧🇼 Поточний рахунок | -10,093 млрд. BWP | 703,847 млн. BWP | квартал |
🇧🇼 Поточний рахунок до ВВП | 2,2 % of GDP | -0,5 % of GDP | Щорічно |
🇧🇼 Торговельний баланс | -2,322 млрд. BWP | -363,7 млн. BWP | Щомісячно |
Ботсвана імпортує паливо, продукти харчування, напої та тютюнові вироби, машини та електрообладнання, хімічну та гумову продукцію, а також транспортні засоби. Її основними торговельними партнерами з імпорту є Південна Африка (75% від загального обсягу імпорту), Китай, Ізраїль, Намібія та Зімбабве.
Макросторінки для інших країн у Африка
- 🇩🇿Алжир
- 🇦🇴Ангола
- 🇧🇯Бенін
- 🇧🇫Буркіна-Фасо
- 🇧🇮Бурунді
- 🇨🇲Камерун
- 🇨🇻Кабо-Верде
- 🇨🇫Центральноафриканська Республіка
- 🇹🇩Чад
- 🇰🇲Коморські острови
- 🇨🇬Конго
- 🇿🇦Південна Африка
- 🇩🇯Джибуті
- 🇪🇬Єгипет
- 🇬🇶Екваторіальна Гвінея
- 🇪🇷Еритрея
- 🇪🇹Ефіопія
- 🇬🇦Габон
- 🇬🇲Гамбія
- 🇬🇭Гана
- 🇬🇳Гвінея
- 🇬🇼Гвінея-Бісау
- 🇨🇮Берег Слонової Кістки
- 🇰🇪Кенія
- 🇱🇸Лесото
- 🇱🇷Ліберія
- 🇱🇾Лівія
- 🇲🇬Мадагаскар
- 🇲🇼Малаві
- 🇲🇱Малі
- 🇲🇷Мавританія
- 🇲🇺Маврикій
- 🇲🇦Марокко
- 🇲🇿Мозамбік
- 🇳🇦Намібія
- 🇳🇪Нігер
- 🇳🇬Нігерія
- 🇷🇼Руанда
- 🇸🇹Сан-Томе і Принсіпі
- 🇸🇳Сенегал
- 🇸🇨Сейшели
- 🇸🇱Сьєрра-Леоне
- 🇸🇴Сомалі
- Південний Судан
- 🇸🇩Судан
- 🇸🇿Свазіленд
- 🇹🇿Танзанія
- 🇹🇬Того
- 🇹🇳Туніс
- 🇺🇬Уганда
- 🇿🇲Замбія
- 🇿🇼Зімбабве
Що таке Імпорт
Імпорт - це один з ключових аспектів макроекономіки, який значно впливає на економічний розвиток країни. Поняття імпорту охоплює всі товари, послуги та капітал, які надходять до країни з-за кордону. Для країн, що розвиваються, імпорт може бути важливим джерелом технологій, знань та ресурсів, які є недоступними або обмеженими на внутрішньому ринку. Водночас, для розвинених країн імпорт надає можливість насичення внутрішнього ринку різноманітними товарами та послугами, сприяючи конкуренції та зростанню економіки. На початку необхідно зазначити, що імпорт є важливою складовою міжнародної торгівлі. Він надає країнам змогу отримувати необхідні товари, які вони не можуть виробляти самостійно, або виробництво яких є економічно невигідним. Таким чином, імпорт сприяє раціональному розподілу ресурсів і підвищенню загальної ефективності економіки. Імпорт відіграє центральну роль у збалансуванні економічних інтересів держави. Через імпорт до країни надходять нові технології, сучасне обладнання і наукові розробки, що сприяє інноваційному розвитку галузей економіки. Це, у свою чергу, підвищує продуктивність праці, конкурентоспроможність продукції на світовому ринку і сприяє зниженню витрат виробництва. Однак імпорт має і свої виклики. Занадто великий обсяг імпорту може негативно вплинути на внутрішніх виробників, які можуть не витримати конкуренції з іноземними товарами. Це може призвести до втрати робочих місць і зниження промислового виробництва національної економіки. Тому важливою задачею державної економічної політики є забезпечення збалансованого підходу до імпорту, підтримка національних виробників і розвитку власного виробництва. Також варто зазначити, що імпорт впливає на баланс платежів країни. Баланс платежів – це статистичний звіт, який відображає всі економічні операції між резидентами певної країни і резидентами інших країн за певний період. Позитивне сальдо торгового балансу свідчить про те, що країна більше експортує, ніж імпортує, що сприяє зміцненню національної валюти і зростанню надходжень до державного бюджету. Негативне сальдо торгового балансу, навпаки, може призвести до дефіциту бюджету і зниження курсу національної валюти. Імпорт також має значний вплив на рівень цін в країні. Завдяки імпорту споживачі можуть купувати товари і послуги за більш низькими цінами, що підвищує їх купівельну спроможність і сприяє зростанню рівня життя населення. Однак це може також призвести до дефляційного тиску на ціни внутрішніх виробників, які змушені конкурувати з дешевшими іноземними товарами. Крім того, імпорт впливає на валютні резерви країни. Якщо обсяг імпорту перевищує обсяг експорту, країні необхідно буде використовувати свої валютні резерви для оплати імпортованих товарів і послуг. Це може призвести до виснаження валютних резервів і створити загрозу фінансової стабільності країни. Тому важливою задачею центрального банку є підтримка стабільного рівня валютних резервів і управління валютним курсом. Важливим аспектом імпорту є також роль митної політики. За допомогою митних тарифів і інших заходів держави можуть регулювати обсяги імпорту і захищати внутрішній ринок від надмірного конкуренції з боку іноземних виробників. Митна політика дозволяє державам забезпечити збалансований розвиток економіки і захистити національні інтереси. На завершення варто зазначити, що імпорт є невід'ємною складовою глобалізованої економіки. Він сприяє інтеграції національних економік у світову економічну систему, зростанню міжнародної торгівлі і забезпеченню доступу до різноманітних товарів і послуг. Однак успішна імпортна політика вимагає збалансованого підходу, який враховує інтереси як зовнішніх, так і внутрішніх учасників економічного процесу. В сучасних умовах глобалізації роль імпорту стає все більш вагомою, і його регулювання вимагає ретельного аналізу та стратегічного планування на рівні державної політики. Таким чином, імпорт в економіці кожної країни здійснює комплексний вплив, який може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Для забезпечення стабільного економічного розвитку важливо впроваджувати политику, яка сприятиме зростанню внутрішнього виробництва, підтримці національних товаровиробників та ефективному використанню зовнішніх ресурсів. Цей підхід дозволить забезпечити економічну стійкість і розвиток в довгостроковій перспективі.